Марія

18.12.2011

Носіте тягарі одне одного…

Апостол

            Ще малим, як і багато дітей, я полюбляв перекручувати слова заради забави. Непоодиноко перекручував і власні назви, серед котрих імена. Далеко не завжди мої перекручені слова ставали зугарними. До таких небагатьох я можу віднести й ім’я Марія, з якого у мене виходило слово “мрія”. Тепле слово. Обнадійливе. Але ще більш приємніше стає від того, коли носій цього імені й справді виявляється обнадійливо людиною. Саме такою трапилася мені наприкінці минулої весни Марія Макаренко. У той час група театралів вирушала на Всеукраїнський фестиваль до Львова. У програмі Полтавської області була казка на новий лад  “Рукавичка”, де роль Стрекози виконувала саме Марія. Вже у Львові ми познайомилися ближче. В одному із діалогів Марія зауважила, що мріє зіграти ліричну роль. Відтоді все й почалося. За ці шість місяців спілкування з Марією ми зробили чимало чудових речей. У процесі спільної роботи я весь час дізнавався про нові й нові якости Марії. І ось нинішній день – особливий день. У Марії день народження, переддень казкового свята – день святого Миколая. Марія, котра дуже легко може стати  “мрією”, з’явилася на світ майже на Миколая. Але найцікавіше у всьому цьому нинішнє читання Апостола, де є слова: “Плід духа: любов, радість, мир, довготерпіння, доброта, милосердя, віра, лагідність, стриманість. Закону немає на таких!...” Цінність цієї фрази у тім, що вона повністю відповідає життєвим пріоритетам Марії. Дівчина прагне плекати у собі саме ці якости, що посилює цікавість до неї.

            Коли людина несе у світ позитив, то знаходить у собі сили брати на власні плечі труднощі інших – виражає прагнення допомогти. Все це стосується саме Марії Макаренко.

            Зі святом тебе, Маруся!)

 

18.12.11 р.Б.