Блог Романа КУХАРУКА

Привіт.

Привіт.

Привіт.Вчора Толстоухов -- цілий міністр кабінету міністрів -- проявив малодушшя, поставивши себе у визначний ряд гонителів Українського клубу -- поряд з націоналістами-бізнесменами Рондзістим, Рогом, Семенюком, Юрченком. Причина -- Звернення до українців.Толстоухов істерично заявив, що така позиція унеможливлює присутність Українського клубу на Фролівській раз на тиждень.Три місяці тому це ж сказали і перелічені послідовники Рико Ярого. До речі, ні їх закислий Український погляд, ні їхні інші ресурси не поставили Звернення до українців. На відміну від мельниківців, які і на сайті поставили, і в Українському слові оприлюднили.Знаю, що Рондзістий з Рогом наввипередки перешлють високому керівництву роздрук цих моїх слів, але вони мають чітко знати і здавати собі справу, що поки вони в ОУН є, Українському клубові з нею не по дорозі. Яка різниця між нами? Дуже проста. Вони будують свій особистий добробут на паразитуванні на імені Бандери, ми -- продовжуємо справу Бандери.Звернення до українців закриє перед нами багато дверей. Але якісь і відкриються.Янукович со товарищі працює на українське майбутнє, намагаючись унеможливити його.Перестарки, що "сплатіліся" довкола своєї т'Юльки, своєю неміччю і відвертою грою на ворога теж наближають українське майбутнє.Нація це гідність.Тому яники б'ють по ній щодня-щогодини. Але нація стає міцнішою, бо націю створив Бог.

Привіт.Блоги -- небезпечна річ для політика. Відвертощі, різка критика, чітка позиція, прогон персоналіями може принести непередбачувані побічні ефекти. У нас ще не звикли сприймати блог як політичний інструмент.Та менше з тим.Використаю його для написання книжки про УСПІХ В ЛІТЕРАТУРІ.Отже, розпочинаєме.На моє щире переконання, література моє покликання, але не мій обов'язок. Бог дав талант, а ти вже, хлопе, користай його як вважаєш за потрібне. Можеш закопати в землю, можеш пропити, можеш розвинути до висот. Все в твоїх руках і волі.Але таланту мало. До таланту треба освіти, самоосвіти, спілкування, сприятливих умов і чіпкого, твердого, незламного характеру.Кожен письменник проходить у своєму художньому розвитку три вагомі етапи.1. Графоманія. В графоманії нічого поганого немає. Графо -- писати, мано-- люблю. Це звичний і природний стан для кожного початківця. Біда тільки, що багато хто або кидає писати (тут золоте правило -- можеш не писати -- не пиши), або залишається на цьому низовому, початковому рівні літературного розвитку і на все життя залишається графоманом. Це люди обділені талантом, люди нещасні. Вони пристрастно люблять літературу, хочуть слави, але ніколи нічого не досягнуть. Чому? Бо залишились на цьому етапі розвитку. Їх можна легко вичислити -- вони люблять себе і свою творчість, можуть будь-де і будь в яких умовах читати свої твори.

Шукати коріння губами. Губити коріння в землі. Де моє коріння? Питав у мами. "А Бог його знає". В тата не питав, бо не маю тата. Або нє, не так. Маю аж двох. Але ні оден не коло мене. Та й мами, як по правді сказати, так само не маю. Вона є. Але не зі мною. І не тут. І не там. І ніде. Народила. Дала кавалок хліба. Та й доста з тебе. А в кого спитати про коріння?Моє коріння у снах. У трьох кольорових снах.Перший. Греція. Вулиці забруковані грубим камінням. На каменях діти лежать. Умирати?Іду стежкою проз високу траву на високий-високий горб. Там якийсь старий грек молодим голосом світло співає. І з мене теж виринає молодий голос. Голос летить в небо. Голос -- НЕ БОг? Не знаю. Ще. Чи, може, вже. Не знаю.Другий.Десь коло лісу. На толоці. Стою. І чую тупіт тисяч і тисяч кінських ніг. Мене поймає звірячий жах. Жінка і діти у лісі. А я стою на дорозі тисяч і тисяч копит. Звіряче бажання заритись в суху стежку -- у землю.Третій.Різанина. Ріжуть усіх. Я теж маю бути зарізаним. Але хтось -- яничар? ворог? хто? -- зав'язує мені на шию шалик на манір арафатки і кладе кривавий ятаган, і...

Де твій початок, дивний чоловіче, що твориш своє життя за образом і подобою грецького горіха? Може під тим горіхом і розпочалось твоє свідоме життя, під твердою округлою шкаралупою крихкий мозок твоєї душі, що нагадує мозок. Він міг зтрухлявіти або почорніти. Цілий горіх могла вкрасти ворона і десь далеко понести -- в чужі незаграйні світи. А міг пес запорпати в землю, запорпати і забути -- собі на потому. Мій початок -- це початок моєї мами. Мій початок -- це початок мого тата. Мій початок -- це початок тата тата і тата мами. Мій початок -- це початок мами тата і мами мами. Аж до коріння, до глибини. Це як у казці про Чахлика невмирущого -- аж до голки в яйці. Голка -- суть людини, її твердиня, її незламна незмінність. Яйце -- НАЦІЯ. Нація -- єдиний потік подій, людей, перемог а поразок, приватностей і загальностей, радостей і сподівань, смертей і народжень. Бог дав мені іскру Божу і Слово як суть мого життя. Відчуй красу і силу слова -- це не красиві слова, це Слово ЙОГО істини. Людина без слова -- людина без мислі. Хочу найти свій початок. Але горіх круглий. Рубці тверді й переплетені.

Привіт малята.Останній день року.Снив Ратушного, з якого розбігаються урозтіч руді таргани. Десь така і розмова відбулась. Нема на то ради. Нема нічого вічного в цьому світі. "Не звикай утертими стежками Йти за другим сліпо як у дим Бо як стануть пастухи вовками Треба вівцям пастися й самим" -- писав мудрий Франко. Істинно. За три роки ми набули дуже багато. Не для себе. Для справи. Великої справи нашого поступу. Корпорація стала сильною, вартісною, гравцем на політичному полі. Знищити її здиранням таблички з дверей чи відмовою у співпраці не вийде. Але це продуктивна психологічна робота -- вартісність публічної політики, сила непублічної складової, вивільнення від ілюзій у правому спектрі, розв'язані руки для самостійого політичного поступу. Ряд дуже простий -- українські цінності -- український клуб -- нація -- український позасистемний уряд -- українська влада на місцях -- український парламент -- український уряд. Від усього гнилого, штучного, віджилого, невартісного і смішного треба відмовитись. Зараз важливо підхопити український прапор з рук Ющенка і нести його далі гордо і вартісно. Все. Ілюзії здохли. Є чорнова робота -- тяжка, страшна, але приємна.Риба з коньяком і варениками з вешнями. Риба унікальна. Нарешті вона оцінила український клуб.

Привіт, малята.А сніг іде, іде...Засипало мокрим снігом княжу столицю, золотоверхий Київ.Останні дні року вельми напружені. Зустрічі, перемовини, роздача боргів, з'ясування стосунків, готування до Нового року.Кругляк геть багатолюдний -- навіть Нарбуту не було де сісти. Повний тріумф Усачова. Після його фрази "Говорити про занепад міжнародної торгівлі -- те ж саме, що казати про обезлюднення Китаю" вчинилися відверті оплески експертів. Оце і є свідчення реальної харизми. Добре дебютував Тарас Духовний. Добре виступили Спірідонов, Хилевич. Повідомлення Вероніки Конончук почали не тільки слухати, а й розуміти. І це вже неабищо. Обговорили з Метром деталі трьох перших Євроклубів у Новому році.Бандюки запрошають на проведення старого року. Ой же ж нап'юсі.Отакі справи, паньство, як любить мовити Бедрик.

Привіт всім.Символ епохи -- маленький Ющ на фоні баби Вєри. На Інтері. Його каманда -- Васюник, найпідпільніший з усіх віце-прем'єрів з гуманітарки часів незалежності. Вакарчук -- вічнороздратований тип, який мріє повернутись на катедру до Львова. Ляпіна. Без коментарів. Асадчев. Клоун. Ігор Тарасюк. Гарно укрправда подала маєтки обидвох Ющів. І довірену особу -- тестя Юри Павленка, банщика Президента. Шлапак, що мріє стати наступником Стельмаха (цікаво, який парламент за його проголосує?). Оце і всі? Баба Вєра кае -- я працюватиму главою секретаріату весь другий термін Юща. І хто за сю камсамолку прагаласує? Не знаю.Чому б Ющеві та не зібрати в студію ровесників незалежності, нові світлі обличчя? А нема. Нема кого, і головне -- нема кому. Повна порожнеча. Альтернативи? Усміхнена лялька Янек. ТигрЮЛЯ. Продажний АрСЕніЙ. Отже, найменше зло, обмежене в часі -- ЮЩ. Адалі -- тяжка праця на 2015 рік. Нація мусить мати свою політичну силу -- здорову, сильну, прозоро фінансовану, україноцентричну, якісну, демократичну.Нація за будь-яких умов має працювати. Ющ розказує про свої здобутки -- здобутків немає. Свобода слова? Джинса. Демократія? Для 10 олігархів. Свобода вибору? Для них же. Суди? Корупція. Парламент? Те саме. Прокуратура? Те саме. Та найголовніше -- відбулась колосальна десакралізація влади. Громадян стало менше.

Привіт, малята.Життя триває. Одна книжка завершилась і вже верстається, інша розпочинається. Ще збираю есеї, статті, рецензії а інтерв'ю по книжках і буду так само видавати. Пора вже піти на люди письменникові Кухаруку -- буде книжок з 30. Відгуляли день народження Оксанусі. З кумами. І співали, і танцювали, і тарелі били. Теща привезла ялинку з Карпат і вже нам Новий рік пахне а пахне.Зненацькова зима студить і засипає снігом. Але тримаємось.Затхей на волі. Поки що.Йолоп пішов від Юща на аналогічну посаду до Сяви. Круто! Мертвонароджене здохле щеня.Сходили на тівішко -- Микола Спірідонов, Вероніка Конончук і азмь грішний. Всі відзначають високий рівень підготовки Вероніки, її уміння мислити і говорити. А Софія каже: "Мамо, чого ця тьотя так близько до тата сіла?" Ревнушка мала, боїться втратити тата.На радіо теж зі Спірідоновим. Прикольний він чувак. Оригінальний. Етер провели легко і без проблем. Принаймні Тетяна була жвава і задоволена своєю з нами роботою. Цікава фраза: "Я вам кажу правду, а вірити їй чи ні -- це справа ваша".Січень буде наповненим і цікавим. До січня готуюся добре. Хочу видати роман Васля Шевчука "Сковорода" 1968 року і листи Сковороди до Ковалинського. У кожного Сковороди є свій Ковалинський.